Обгрунтовано доцільність проведення десикації посівів сої для вирощування гарантованого врожаю її насіння в умовах Лісостепу України.

Проаналізовано історію розвитку світового епістолярію, розкрито пізнавальне та виховне значення епістолярної спадщини видатних українських письменників. Розроблено ефективні форми та методи практичної роботи з листами на уроках української літератури. Акцентовано увагу на необхідності застосування системного підходу під час вивчення літературознавчих понять. Запропоновано методику використання епістолярних матеріалів у процесі аналізу художнього твору та позакласній роботі. Наведено уривки з листів українських письменників, які рекомендовано використовувати на уроках української літератури.

Проанализирована история развития мирового эпистолярия, раскрыто познавательное и воспитательное значения эпистолярного наследия выдающихся украинских писателей. Разработаны эффективные формы и методы практической работы с эпистолярными материалами на уроках украинской литературы. Акцентировано внимание на необходимости использования системного подхода в процессе изучения литературоведческих понятий. Разработана методика использования эпистолярных материалов в процессе анализа художественного произведения и внеклассной работе. Приведены отрывки из писем украинских писателей, которые рекомендовано использовать на уроках украинской литературы.

Запропоновано теоретично обгрунтовану й експериментально апробовану методику використання епістолярних матеріалів у процесі вивчення української літератури, суть якої полягає у послідовному й систематичному залученні епістолярної спадщини як джерела проникнення в духовний світ митця та його творчу лабораторію, а також як засобу заохочення школярів до самоаналізу. Визначено, що критеріями ефективності використання епістолярних матеріалів є рівень знань учнів про зазначений жанр та його особливості, наявність умінь і навичок роботи з письменницьким епістолярієм, зацікавлення духовним світом митця, його творчістю.

Із використанням сучасної літературознавчої методології вперше проведено інтегральний аналіз наративної та жанрової специфіки української, польської, російської прози першої половини XIX ст. на прикладі вивчення творів Г. Квітки-Основ'яненка, П. Куліша, М. Вовчка, Є. Гребінки, Т. Шевченка, М. Костомарова, Ю.-І. Крашевського, М. Чайковського, Ю. Коженьовського, М. Грабовського, З. Фіша, Т.-Т. Єжа, О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Гоголя, О. Бестужева-Марлінського, А. Погорєльського, В. Наріжного, О. Сомова, Ф. Булгаріна. Вперше в українському літературознавстві розроблено концепцію системного осмислення загальних закономірностей розвитку прозових творів даного періоду, досліджено особливості наративних домінант (особливу увагу приділено взаємозв'язку автор - оповідач - читач), сюжетно-композиційної парадигматики, типології конфліктів та образної сфери, ключових параметрів жанротворчого коду, характерні для різних етапів досліджуваного періоду розвитку літературного процесу. Обгрунтовано порівняльно-типологічну модифікацію літературного пограниччя, розглянуто визначальні фактори формування прози - використання фантастичного компоненту та міфологічних сюжетних архетипів, звернення до зображень подій з національної історії. Уперше систематизовано й узагальнено жанрово-стильові ознаки формування та функціонування "української школи" у польській і російській літературі.

Проаналізовано творчість українських, російських, польських прозаїків першої половини ХІХ ст., яка розглядається з позицій культурного діалогу між літературами, образно-тематичної та жанрової структури творів, історичної достовірності та авторського вимислу, залучення фантастичного компоненту. Об'єктом дослідження виступає творчість українських (Г. Квітки-Основ'яненка, Т. Шевченка, П. Куліша, М. Костомарова, Марка Вовчка), російських (О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Гоголя, О. Сомова, А. Погорєльського, Ф. Булгаріна) і польських авторів (М. Чайковського, М. Грабовського, З. Фіша, Ю.-І. Крашевського, Т.-Т. Єжа - представників "української школи" польських романтиків).

Проанализировано творчество украинских, русских, польских прозаиков первой половины ХІХ в., которое рассматривается с позиций культурного диалога между литературами, образно-тематической и жанровой структуры произведений, исторической достоверности и авторского вымысла, привлечения фантастического компонента. Объектом исследования виступает творчество украинских (Г. Квитки-Основьяненка, Т. Шевченка, П. Кулиша, М. Костомарова, Марка Вовчка), русских (А. Пушкина, М. Лермонтова, М. Гоголя, О. Сомова, А. Погорельского, Ф. Булгарина) и польских авторов (М. Чайковского, М. Грабовского, З. Фиша, Ю.-И. Крашевского, Т.-Т. Ежа - представителей "украинской школы" польских романтиков).

Наведено результати багаторічних досліджень з розробки та удосконалення сучасних технологій вирощування високобілкових культур. Розкрито та обгрунтовано шляхи розв'язання проблеми рослинного білка в Україні.

Приведены результаты многолетних исследований по разработке и усовершенствованию современных технологий высокобелковых культур. Раскрыты и обоснованы пути решения проблемы растительного белка в стране.